Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився 4 червня 1863 року в селі Шолудьки на Вінниччині. Навчався в реальному училищі при лютеранській церкві Святого Павла в Одесі, пізніше – в Академії мистецтв в Петербурзі. У 1891 році він переїхав до Києва, і майже 30 років свого життя присвятив його архітектурному оздобленню. Його роботи й досі є візитівками нашого міста, їх ми сьогодні і згадаємо.
БУДИНОК З ХИМЕРАМИ
Одне з найвідоміших творінь архітектора – прибутковий будинок, де він також жив зі своєю сім’єю. Будинок початку ХХ століття з цементу – доволі дорогого тоді матеріалу. Будівля щедро прикрашено скульптурними композиціями – мисливськими трофеями. Городецький був завзятим мисливцем, саме тому тут можна побачити черепи, роги, опудала тварин і птахів. Скульптурне оздоблення робила майстерня відомого італійця Еліо Саля, з яким Городецький неодноразово співпрацював по своїх проєктах. Цікаво, що ні на фасаді, ні в середині будинку немає жодної химери. Проте кияни саме так звикли називати цей будинок.
ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ
Проєкт першого міського музею розробив московський архітектор Петро Бойцов. Городецький продовжив почату справу та керував будівельними роботами. Будівля музею виконана в давньогрецькому стилі з пишним фасадом. Біля центрального входу відвідувачів зустрічають дві величезні скульптури левів – їх та інші скульптурні прикраси також робив Еліо Саля.
5 серпня 1899 року в п’яти залах недобудованого музею відкрилася археологічна виставка, присвячена ХІ археологічному з’їзду, що проходив у Києві. А офіційне відкриття та освячення Київського художньо–промислового та наукового музею імені государя імператора Миколи Олександровича ІІ відбулося 30 грудня 1904.
КОСТЕЛ СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Як і у випадку з музеєм, переможцем у конкурсі створення проєкту костелу став інший архітектор, який був студентом. Комісія винесла вирок, що він ще не має відповідного досвіду, тож керувати проєктом доручили вже відомому на той час архітектору Владиславу Городецькому.
Цілих 10 років велися роботи – так довго вони йшли через проблеми з ґрунтом, на який впливала річка Либідь. Саме тоді вперше в Києві ґрунт почали зміцнювати потужними бетонними набивними палями. Відкриття та освячення храму відбулося у 1909 році.
До недавнього часу будівлю костелу ділили між совою віряни та Національний будинок органної та камерної музики України. Після недавньої потужної пожежі, що відбулася тут, приміщення має бути відреставроване та передане релігійній громаді.
КАРАЇМСЬКА КЕНАСА
Пропозицію щодо проектування кенаси Городецький отримав у 1989 році від Соломона Когена – тютюнового короля та очільника громади київських караїмів. Будівлю звели за 4 роки та виконали її в маврітанському стилі. І тут свою руку приклав до оздоблення відомий скульптор Еліо Саля. Проте, купол з ліпниною, яким було прикрашено кенасу, демонтували під час реконструкції 1968 року.
Після припинення роботи кенаси, у приміщенні проводилися римо-католицькі служби. Пізніше розмістилися ляльковий театр та кінотеатр, а вже понад 40 років будівлю займає Будинок актора.
